у рівновазі

1. n

1) рівновага, сталість

2) урівноваженість; стабільність

3) витримка; самовладання

4) манера триматися; осанка, постава

5) вагання, нерішучість

6) гиря (годинника тощо)

1) тех. пуаз (одиниця в'язкості)

2. v

1) урівноважувати

2) балансувати; утримувати рівновагу

3) триматися у рівновазі

4) тримати (голову)

5) висіти в повітрі; ширяти

6) перен. зважувати, обмірковувати

* * *

1) рівновага, стійкість

2) урівноваженість; витримка, самовладання

3) манера триматися; постава

4) стан нерішучості, вагання; нерозв'язаність, невирішеність

5) ширяння ( птаха)

6) тex. пуаз

1) утримувати в рівновазі; балансувати; утримуватися, триматися ( у рівновазі)

2) тримати ( голову)

3) висіти в повітрі; ширяти

4) тримати напоготові, підняти, приготувати для кидка ( спис); коливатися, хитатися, качатися

5) обмірковувати

1. n

1) ваги, терези

2) рівновага; стан рівноваги

3) Душевна рівновага; спокій; урівноваженість

4) пропорційність; гармонійне поєднання

5) вирішальний фактор; вирішальне значення

6) маятник; балансир

7) ком. баланс; сальдо; остача

8) (Balance) астр. Терези (сузір'я і знак зодіаку)

9) спорт. стійка

2. v

1) балансувати, зберігати рівновагу; бути в рівновазі; зрівноважувати

2) компенсувати, нейтралізувати

3) підраховувати, підсумовувати; зводити, закривати (рахунки); погашати

4) зважувати, визначати; обдумувати, обмірковувати

5) порівнювати, співставляти

6) вагатися; баритися

7) протиставити

8) додавати кількість, якої бракує

* * *

1) ваги

2) рівновага; стан рівноваги; душевна рівновага; спокій; урівноваженість; пропорційність; гармонійне поєднання

3) вирішальний чинник; вирішальний вплив або значення

4) противага, компенсатор; гиря; баланс ( жердина канатохідця)

5) маятник, балансир, баланс ( у механізмі годинника)

6) фін. баланс; сальдо; залишок

7) acтp. (Balance) Ваги ( сузір'я е знак зодіаку)

8) cпopт. бруси; стійка

1) балансувати, зберігати рівновагу, бути в рівновазі

2) надавати рівноваги; урівноважувати, зрівнювати

3) задовольняти потребу ( у товарі)

4) бухг. підраховувати, підсумовувати; зводити, закривати (рахунки, книги); погашати; підбивати баланс; сходитися, балансуватися

5) зважувати, визначати вагу ( приблизно)

6) зважувати, обмірковувати; зіставляти

7) баритися, вагатися

8) (by, with, against) протиставляти, нейтралізувати, компенсувати; cпeц. додавати відсутню кількість

9) робити балансе ( у танці)

1. n

1) поплавець; буй

2) пліт, пором

3) поплавець гідролітака

4) пробка, буйок

5) плавальний пояс, надувна подушка

6) міхур (у риби)

7) низька платформа на колесах

8) лопать (гребного колеса)

9) тж pl театр. рампа

10) геол. нанос

11) с.г. волокуша, шлейф

12) буд. кельма

13) віз

2. v

1) плавати, триматися на поверхні

2) пливти, носитися, нестися (по воді, у повітрі, за течією)

3) затопляти, заливати, наводняти

4) спускати (на воду)

5) знімати з мілини

6) сплавляти (ліс)

7) випускати (цінні папери)

8) пускати в хід (підприємство); забезпечувати підтримку (грошима)

9) розпускати (чутки)

10) амер. виявляти нестійкість; вносити часті зміни

11) тех. працювати вхолосту

12) тех. бути у рівновазі

13) неміцно кріпити

* * *

1) плавуча маса ( криги)

2) пробка, поплавок; буйок; поплавець гідролітака

3) буй

4) пліт, пором

5) лопать

6) міхур ( у риби)

7) плавальний пояс; надувна подушка для тих, хто навчаються плавати

8) віз; низька платформа на колесах, яку використовують на карнавалах для реклами; електрокар

9) часто pl театр. рампа

10) = floater VI

11) бyд. кельня, гладилка, тертка

12) гeoл. нанос

13) c-г. волокуша, шлейф

14) eк. змінний курс ( валюти)

15) aмep. прохолодний напій з морозивом

16) aмep.; жapг. вільна година, вікно в розкладі

1) плавати, триматися на поверхні ( води або іншої рідини)

2) плисти, нестися (по течії, по повітрю)

3) затопляти, наводняти

4) спускати ( на воду); знімати з мілини

5) сплавляти ( ліс)

6) випускати ( акції); пускати в хід; забезпечувати підтримку ( грошима)

7) пускати ( чутки)

8) aмep. виявляти нестійкість ( у поглядах); вносити часті зміни ( в обстановку)

9) тex. працювати вхолосту

10) тex. бути в рівновазі

11) нежорстко кріпити

12) гipн. флотувати

13) eк. вільно коливатися, плавати ( про курси валют); вводити вільно плаваючий, змінний курс валют

14) aмep. прост. відчувати насолоду, бути у піднесеному настрої; відчувати ейфорію ( від наркотику)

1) хитатися, коливатися

2) балансувати, утримуватися в рівновазі

3) ширяти

* * *

v; спец.

1) гойдатися; коливатися; вагатися

2) балансувати, тримуватися в рівновазі; ширяти

1) рівновага, стійкість

2) урівноваженість; витримка, самовладання

3) манера триматися; постава

4) стан нерішучості, вагання; нерозв'язаність, невирішеність

5) ширяння ( птаха)

6) тex. пуаз

1) утримувати в рівновазі; балансувати; утримуватися, триматися ( у рівновазі)

2) тримати ( голову)

3) висіти в повітрі; ширяти

4) тримати напоготові, підняти, приготувати для кидка ( спис); коливатися, хитатися, качатися

5) обмірковувати

1. n

1) найвища точка, кульмінація, кульмінаційний пункт

2) наростання

2. v

дійти (довести) до кульмінації

* * *

1) вища точка; кульмінаційний момент

2) наростання

3) фiзioл. клімакс (у чоловіків, жінок); менопауза, припинення менструацій

4) оргазм

1) дійти або довести до кульмінаційного моменту

2) зазнати оргазму

урівноважений

* * *

1. n

1) рівність сил (ваги); рівновага (тж перен.)

2) противага

2. v

урівноважувати; підтримувати рівновагу

* * *

1) рівність сил або ваги; рівновага

2) фiз. зрівноважувальне зусилля; противага; противага ( церкві)

1) ваги

2) рівновага; стан рівноваги; душевна рівновага; спокій; урівноваженість; пропорційність; гармонійне поєднання

3) вирішальний чинник; вирішальний вплив або значення

4) противага, компенсатор; гиря; баланс ( жердина канатохідця)

5) маятник, балансир, баланс ( у механізмі годинника)

6) фін. баланс; сальдо; залишок

7) acтp. (Balance) Ваги ( сузір'я е знак зодіаку)

8) cпopт. бруси; стійка

1) балансувати, зберігати рівновагу, бути в рівновазі

2) надавати рівноваги; урівноважувати, зрівнювати

3) задовольняти потребу ( у товарі)

4) бухг. підраховувати, підсумовувати; зводити, закривати (рахунки, книги); погашати; підбивати баланс; сходитися, балансуватися

5) зважувати, визначати вагу ( приблизно)

6) зважувати, обмірковувати; зіставляти

7) баритися, вагатися

8) (by, with, against) протиставляти, нейтралізувати, компенсувати; cпeц. додавати відсутню кількість

9) робити балансе ( у танці)

1) вища точка; кульмінаційний момент

2) наростання

3) фiзioл. клімакс (у чоловіків, жінок); менопауза, припинення менструацій

4) оргазм

1) дійти або довести до кульмінаційного моменту

2) зазнати оргазму

1) рівність сил або ваги; рівновага

2) фiз. зрівноважувальне зусилля; противага; противага ( церкві)

1) плавуча маса ( криги)

2) пробка, поплавок; буйок; поплавець гідролітака

3) буй

4) пліт, пором

5) лопать

6) міхур ( у риби)

7) плавальний пояс; надувна подушка для тих, хто навчаються плавати

8) віз; низька платформа на колесах, яку використовують на карнавалах для реклами; електрокар

9) часто pl театр. рампа

10) = floater VI

11) бyд. кельня, гладилка, тертка

12) гeoл. нанос

13) c-г. волокуша, шлейф

14) eк. змінний курс ( валюти)

15) aмep. прохолодний напій з морозивом

16) aмep.; жapг. вільна година, вікно в розкладі

1) плавати, триматися на поверхні ( води або іншої рідини)

2) плисти, нестися (по течії, по повітрю)

3) затопляти, наводняти

4) спускати ( на воду); знімати з мілини

5) сплавляти ( ліс)

6) випускати ( акції); пускати в хід; забезпечувати підтримку ( грошима)

7) пускати ( чутки)

8) aмep. виявляти нестійкість ( у поглядах); вносити часті зміни ( в обстановку)

9) тex. працювати вхолосту

10) тex. бути в рівновазі

11) нежорстко кріпити

12) гipн. флотувати

13) eк. вільно коливатися, плавати ( про курси валют); вводити вільно плаваючий, змінний курс валют

14) aмep. прост. відчувати насолоду, бути у піднесеному настрої; відчувати ейфорію ( від наркотику)

v; спец.

1) гойдатися; коливатися; вагатися

2) балансувати, тримуватися в рівновазі; ширяти

Демокрит (460, Абдера - 370 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, учень Левкіппа. Довгий час провів у мандрах по країнах Сходу. Написав близько 70 творів різноманітної тематики. Космогонічне за своєю проблематикою і цим подібне до інших досократичних філософій, вчення Д. разом з тим суперечить спільним метафізичним інтуїціям досократиків, що робить його перехідною постаттю від доби ранньофілософських космогоній до періоду класичної еллінської філософії. Основа онтології Д. - атомістика: вчення про атоми та пустоту як першопочатки буття. Поняття "атом" виникає як антитеза елейській нескінченній подільності сущого і покликане розв'язати апорії Зенона Елейського А. том за онтологічними якостями (окрім форми) дорівнює елейському сущому (Єдиному), але на відміну від останнього атомів може бути безліч. Усе існуюче складається з них як неподільних, самодостатніх, непроникних форм. Цим домінуюча у ранньофілософських космогоніях інтуїція континуальності (безперервності і цілісності) Космосу руйнується і замінюється принципом дискретності світу. Вказуючи на атоми та пустоту як першооснови сущого, Д. також стверджує рівновагому реальність буття і небуття, що радикально суперечило не лише елейському вченню, а й іншим досократичним космогоніям. На думку Д., незчисленні не лише атоми, а й світи, які складаються з них; ці світи (відмінні за розмірами, будовою, якостями) повсякчас виникають і гинуть. Множинність одночасно існуючих світів була принципово новою для Античності космогонічною ідеєю, яка у подальшій історії філософської думки опонувала образу єдиного, гармонійно впорядкованого світоустрою. Деструктурувавши характерну для ранньофілософських космогоній першосубстандію і замінивши її висхідними неподільними формами ("ейдоси", "щосьності", "буття"), Д. так само деструктурує другий найважливіший чинник досократичного уявлення про генезис Космосу: вселенську силу, дією якої твориться впорядкований світоустрій (Логос Геракліта, Діке Анаксимандра, Нус Анаксагора тощо). Замість неї у атомістиці - вперше в історії думки - з'являється поняття причини. У вченні про пізнання Д. розрізняв чуттєве і умоглядне знання. Чуттєві сприйняття виникають внаслідок потрапляння в органи чуттів копій (ейдолів) речей, котрі відокремлюються від них. Але чуття постачають лише "темне", спотворене і несправжнє знання, оскільки свідчать про множинний світ речей, а не про дійсний світ атомів та пустоти. Останній осягається лише розумом. Перевага умоосяжного знання над чуттєвим видавалася Д. настільки значною, що легенда оповідає про самозасліплення філософа променем сонця для того, щоб "темне знання" не відволікало його від розумового споглядання справжньої дійсності. У вченні про людину Д. виходить з того, що люди набули власних форм буття завдяки природі і досвіду. Згідно встановленню (спільній згоді) виникають слова, звичаї, закони і держава. Головною метою життя є еволюція - стан душі, коли вона перебуває у спокої та рівновазі, звільнена від страхів і пристрастей.

[br]

Осн. тв.: "Великий діакосмос (світоустрій)".